Дзвоніть: +38 (067) 242 82 22

Лікування хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) стовбуровими клітинами


Посилення регенерації тканин легень та покращення якості дихання.

  1. Good Cells
  2. Послуги
  3. Пульмонологія
  4. Хронічне обструктивне захворювання легень

Безпечні стовбурові клітини

Комфортне дихання 


Що таке ХОЗЛ?

ХОЗЛ — тривале обмеження циркуляції повітря в легенях, спричинене аномаліями розвитку дихальних шляхів, хронічним впливом небезпечних речовин або тривалим запаленням. За останні пару років кількість випадків ХОЗЛ значно зросла на фоні пандемії COVID-19. Середній та важкий перебіг хвороби може стати причиною виникнення хронічного ураження легень і, як наслідок — хронічних проблем з диханням: кашель, постійне відхаркування, задишка, хрипи в легенях.

Традиційне лікування

Стандартний протокол лікування ХОЗЛ охоплює відмову від паління, збалансоване харчування, заняття спортом. Інколи лікарі пропонують медикаментозну терапію. Всі ці методи орієнтовані на полегшення симптомів захворювання та не працюють з його причинами. Ось чому ефект від них або короткотривалий, або передбачає постійну терапію.

Лікування ХОЗЛ від GOOD CELLS

Сьогодні альтернативна терапія ХОЗЛ вже доступна в Україні. Інноваційна медична компанія GOOD CELLS пропонує програму лікування ХОЗЛ:Унікальна програма, що створюється індивідуально під пацієнта. Лікування під контролем досвідчених лікарів-пульмонологів та спеціалістів GOOD CELLS. Можливість покращити загальний стан організму та зменшити прояви ХОЗЛ.

Можливість безкоштовного лікування

Сьогодні завдяки меценатам є можливість пройти безкоштовне лікування ХОЗЛ та відновити якість дихання після COVID 19. Відбір пацієнтів відбувається на основі медичного заключення. Для участі у попередньому відборі потрібно заповнити анкету.Заповнення анкети ні до чого не зобов'язує. Компанія гарантує конфіденційність. Обстеження та програма лікування повністю БЕЗКОШТОВНІ!
Консультації щодо програми за номером: : +380 (67) 290 16 68

Наука

Наукове обґрунтування 

Боротися з причиною ХОЗЛ — пошкодженнями тканин легень, допомагає регенеративна терапія. У світі зареєстровано понад 30 клінічних досліджень із застосуванням стовбурових клітин проти ХОЗЛ та опубліковано понад 300 наукових статей на цю тему. Ось кілька з них:
1. Подвійно сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження застосування мезенхімальних стовбурових клітин проти ХОЗЛ.У дослідженні взяли участь 62 пацієнти. Експериментальній групі провели 4 щомісячні інфузії алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). У жодного пацієнта не було помічено серйозних алергічних реакцій на проведене лікування. У пацієнтів з підвищеним рівнем С-реактивного білка, лікування МСК сприяло зниженню його рівня.
2. Ефект інфузії МСК на легеневі показники у пацієнтів з ХОЗЛ та підвищеним рівнем СРБ.Пацієнти зі значеннями С-реактивного білка  ≥ 4 мг/л отримали значні покращення показників об’єму форсованого вдиху за секунду, форсованої життєвої ємності та пройденої відстані за 6 хвилин через 120 днів з початку лікування з застосуванням МСК. Значні покращення спостерігалися вже через 10 днів з моменту першої інфузії клітин.

Зв'язок

Залишилися питання?

Заповніть форму та отримайте безкоштовну консультацію. Ми завжди готові відповісти на запитання та надати вичерпну інформацію.

Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) є серйозним захворюванням, яке характеризується поступовим обмеженням повітряного потоку, що ускладнює дихання. Традиційні методи лікування ХОЗЛ зазвичай включають використання бронходилататорів, стероїдів та інших медикаментів, які допомагають контролювати та зменшувати симптоми. Однак, сучасні досягнення регенеративної медицини, зокрема терапія стовбуровими клітинами, відкривають нові можливості для пацієнтів з ХОЗЛ, пропонуючи їм шанс на значне поліпшення стану здоров'я.

Що таке ХОЗЛ

ХОЗЛ це скорочення від «хронічне обструктивне захворювання легень». ХОЗЛ це важка невиліковна патологія, що за поширеністю в світі стоїть на другому місці після серцево-судинних захворювань, а серед причин смертності посідає четверте місце. Статистика захворюваності на ХОЗЛ та смертності від цієї хвороби та її ускладнень з кожним роком стає все більш тривожною та невтішною. У 2001 році створено Глобальну ініціативу(Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease, GOLD) для розробки стратегії діагностики, лікування та профілактики цієї хвороби та регулярного оновлення стратегії з урахуванням результатів останніх досліджень.
Хронічне обструктивне захворювання легень – загальне визначення хронічних захворювань легень, що супроводжуються стійким обмеженням циркуляції повітряного потоку у дихальних шляхах та невпинно прогресують. До типових проявів захворювання відноситься хронічний кашель з виділенням мокротиння, на більш пізніх стадіях до нього приєднується постійна задишка.
Хвороба зазвичай маніфестує після 40 років та розвивається поступово. Зміни у бронхах та легенях, що відбуваються внаслідок хронічного запалення та призводять до стійкої обструкції дихальних шляхів, є незворотними або малозворотними, тому при ХОЗЛ лікування не забезпечує повного одужання. Якщо вчасно діагностувати захворювання, усунути фактори ризику або мінімізувати їх вплив та почати лікування ХОЗЛ, можна значно уповільнити прогресування, попередити загострення та розвиток смертельно небезпечних ускладнень. Але варто пам’ятати, що обструктивні захворювання легень відносяться до станів, які простіше попередити, ніж вилікувати.

Фактори ризику та механізм розвитку ХОЗЛ

Основна причина ХОЗЛ – хронічне запалення дихальних шляхів, паренхіми (функціональної тканини) легень та кровоносних судин, що їх пронизують. Також важливу роль у розвитку хвороби відіграють активний розпад білків (протеоліз) та оксидативний стрес (загибель клітин внаслідок впливу вільних радикалів). Запальний та інші патологічні процеси можуть бути спричинені зовнішніми та внутрішніми факторами, а також їх поєднанням. До зовнішніх факторів відносяться:● тривале тютюнопаління, хронічне подразнення дихальних шляхів тютюновим димом та накопичення у легенях смол, шкідливих продуктів згорання;● тривале вдихання повітря, що забруднене пилом, містить шкідливі хімічні сполуки у будь-якій формі (шкідливі умови праці, незадовільні побутові умови у місці проживання, погана екологія);● часті респіраторні інфекції.Внутрішніми факторами ризику ХОЗЛ є:● гіперреактивність бронхів, тобто бронхоспастична реакція, неконтрольоване скорочення просвіту у відповідь на дію навіть незначних подразників;● вроджені аномалії розвитку бронхолегеневої системи, а також порушення формування легень у ранньому неонатальному періоді через недоношеність, дефіцит маси тіла, недостатнє харчування;● рідкісне генетичне порушення – дефіцит α1-антитрипсину.Найбільш поширеною причиною патологічних процесів, що призводять до розвитку ХОЗЛ, є тютюнопаління, але за останні роки дуже істотним фактором ризику стала коронавірусна інфекція.Патологічні зміни у дихальних шляхах та паренхімі при ХОЗЛ зазвичай відбуваються у певній послідовності:● збільшення продукції слизу (мокротиння) у відповідь на подразнення в поєднанні з порушенням функції війчастого епітелію бронхів, що забезпечує його виведення (мукоциліарне очищення). Це призводить до закупорки малих бронхів та бронхіол;● поступово зменшується податливість легень, тобто їх здатність розширюватись при вдиханні повітря. У поєднанні із закупоркою дихальних шляхів це призводить до обмеження циркуляції повітря;● руйнуються альвеолярні перетинки, збільшуються повітряні простори, внаслідок порушення циркуляції у кінці фази видиху повітря не повністю виходить з легень, залишкове повітря поступово накопичується, розвивається емфізема легень;● порушується газообмін між повітрям, що міститься в альвеолах, та кров’ю у легеневих капілярах;● легеневі капіляри руйнуються внаслідок емфіземи, у стінках дрібних артерій відбуваються патологічні структурні зміни, звужується їх просвіт, порушується кровопостачання легень. Кров’яний тиск у малому колі кровообігу підвищується (легенева гіпертензія), внаслідок чого праві відділи серця збільшуються, розширюються (формується так зване «легеневе серце»).Внаслідок порушення циркуляції повітря, крові та процесу газообміну в легенях розвивається гіпоксемія, тобто знижується концентрація кисню у крові. При цьому концентрація вуглекислого газу збільшується (гіперкапнія). Дефіцит кисню та надлишок вуглекислоти згубно впливає на всі органи та тканини. Люди з важкою дихальною недостатністю, задишкою змушені обмежувати фізичну активність. Дефіцит фізичної активності у поєднанні з хронічним запаленням, гіпоксемією та гіперкапнією призводить до того, що захворювання легень ускладнюється різноманітними системними порушеннями.

Симптоми ХОЗЛ

Основні клінічні ознаки ХОЗЛ:● хронічний кашель, що може турбувати щоденно або час від часу, протягом доби, рідше тільки вночі;● постійне відхаркування мокротиння, найбільш інтенсивне вранці;● задишка, що поступово посилюється та з епізодичної перетворюється на постійну;● підвищена втомлюваність, поганий апетит, порушення сну, пригнічений настрій.
При ХОЗЛ симптоми з’являються та наростають поступово. Кашель з відхаркуванням мокротиння – перша ознака, задишка зазвичай розвивається згодом, через кілька років, а решта неспецифічних симптомів характерні для пізньої стадії. Більшість хворих страждає на щоденну задишку, але спочатку вона виникає тільки після фізичного навантаження та через деякий час проходить, потім виникає у відповідь на незначні навантаження та стає більш тривалою, а на пізній стадії турбує навіть у стані повного спокою. Але це прогресування дуже поступове, у різні дні чи протягом одного дня вираженість симптомів ХОЗЛ залишається практично незмінною. У цьому суттєва відмінність ХОЗЛ від первинної бронхіальної астми, для якої характерні переходи від слабко вираженої до дуже гострої симптоматики протягом короткого проміжку часу.
Під час обстеження у спеціаліста також спостерігаються об’єктивні симптоми ХОЗЛ:
● сухі хрипи (якщо у патогенезі переважає запальний процес у бронхах);● грудна клітка постійно збільшена, може набувати діжкоподібної форми (ознака вираженої емфіземи);
рух діафрагми при диханні обмежений;
● під час перкусії чути «коробковий» звук;● аускультація виявляє дуже слабку вираженість везикулярного дихання – специфічних м’яких шумів над поверхнею легень;● видих подовжений;● може залучатися додаткова дихальна мускулатура (ознака тяжкого порушення функції легень).
На пізній стадії до специфічних ознак ХОЗЛ можуть додаватися ознаки серцевої недостатності, атрофії скелетних м’язів, розладу функцій ЦНС, супутніх захворювань.

ХОЗЛ класифікація

Пацієнтів з ХОЗЛ умовно поділяються на 4 групи за ризиком несприятливих подій (загострень) та кількістю симптомів.
Цей поділ ґрунтується на кількох критеріях:

Симптоми

мало

багато

Ризик несприятливих подій

низький

А

В

високий

С

D


● тяжкість обмеження прохідності дихальних шляхів (за GOLD);● кількість загострень протягом минулого року;● ступінь задишки за шкалою мМКД (від 0 до 4);● загальна сума балів за ТОХ, опитувальником для оцінки статусу здоров’я при ХОЗЛ. ТОХ складається з 8 питань, за кожним можна набрати від 0 до 5 балів;

Група

Ступінь тяжкості за GOLD

Кількість загострень за рік

Тяжкість задишки за мМКД

Результат ТОХ

A

1-2

0-1

0-1

2 та більше

B

1-2

0-1

2-4

Менше 10

C

3-4

2 та більше

0-1

2 та більше

D

3-4

2 та більше

2-4

Менше 10

Також існує кілька класифікацій ступенів тяжкості окремих складових ХОЗЛ – обмеження прохідності дихальних шляхів, легеневої недостатності (порушення газообміну, нездатність легень підтримувати нормальний газовий склад артеріальної крові), недостатності кровообігу.Збільшення продукції мокротиння (при інфекційних загостреннях у поєднанні зі збільшенням його гнійності). секунду), що вимірюється після застосування бронхолітиків. В рамках цієї класифікації виділяють 4 ступеня тяжкості ХОЗЛ: 1. (Легкий). ОФВ1 80% від норми та вище. 2. (Помірний). ОФВ1 у межах 50-80% від норми. 3. (Важкий). ОФВ1 у межах 30-50% від норми. 4. (Дуже важкий). ОФВ1 нижче 30% від норми.Ступінь легеневої недостатності (ЛН) визначається за особливостями задишки. 1. Після фізичних навантажень, які раніше, зазвичай, не викликали такої реакції. 2. Після незначних фізичних навантажень. 3. У стані спокою.Недостатність кровообігу теж має 3 ступеня тяжкості. 1.Поява перших ознак застійних явищ у великому колі кровообігу (набряки, збільшення печінки). Прийом діуретиків та лікування основного захворювання дозволяє усунути ці прояви. 2.Ознаки поруш3ення гемодинаміки стають більш вираженими, для їх усунення крім інтенсивної терапії діуретиками потрібне застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) та/або блокаторів рецепторів ангіотензину (БРА). 3.Термінальна. Порушення кровообігу призводять до вторинних уражень різних органів та систем, підтримувати життєдіяльність пацієнта допомагає тільки оксигенотерапія.Для оцінки тяжкості ХОЗЛ важливим також є наявність загострень, їх характер, частота. Загостреннями ХОЗЛ називають несприятливі події, що характеризуються наявністю хоча б однієї з трьох складових. 1.Збільшення продукції мокротиння (при інфекційних загостреннях у поєднанні зі збільшенням його гнійності). 2.Посилення задишки. 3.Інфекційне запалення дихальних шляхів.Тяжкість загострення також визначається з урахуванням того, які заходи необхідні для покращення стану пацієнта.Розрізняють 3 категорії загострень ХОЗЛ:● легкі (неінфекційні), наявність 1 або 2 складової, ефективність лікування бронхолітиками короткої дії;● помірні (інфекційні),комбінація 1 та 2 або 1 та 3 складових, мокротиння гнійне. Окрім бронхолітиків короткої дії необхідне застосування антибіотиків та/або кортикостероїдів;● тяжкі (інфекційні), комбінація усіх трьох складових. Потрібна госпіталізація або надання невідкладної допомоги, проведення оксигенотерапії вдома.Окрім класифікації за кількістю та тяжкістю проявів, ризиком загострень існує класифікація ХОЗЛ за формами (в залежності від патофізіологічних змін, що переважають):● емфізематозна;● бронхотична;● змішана (зустрічається у більшості пацієнтів).При емфізематозній формі дихальна недостатність більш виражена, хворому доводиться докладати значних зусиль для здійснення видиху. Видих шумний, супроводжується специфічним «пихканням», здійснюється через складені трубочкою губи, кашель переважно сухий або з виділенням незначної кількості густого мокротиння. Пацієнти зазвичай втрачають вагу, мають рожевий колір обличчя, дуже погано переносять фізичні навантаження, але порушення кровообігу та газообміну у них тривалий час залишаються компенсованими.При бронхотичній формі відбувається постійна гіперсекреція мокротиння, що викликає обструкцію бронхів та порушення вентиляції. У пацієнтів спостерігається виражена гіпоксія, ціаноз, вологий кашель з рясним мокротинням, надмірна вага та набряки. Швидко розвивається легенева гіпертензія у декомпенсованій формі, хронічне «легеневе серце».

Як діагностують ХОЗЛ

Зазвичай ХОЗЛ діагностується у пацієнтів, що звертаються до лікаря зі скаргами на задишку, хронічний кашель. Діагностика починається з вивчення анамнезу та фізикального огляду, обов’язковими складовими якого є перкусія та аускультація грудної клітки. Основним методом первинної діагностики ХОЗЛ є спірометрія після інгаляції бронхолітика, визначення ОФВ1 та його відношення до форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ). Згідно зі стандартами GOLD, діагноз ХОЗЛ ставиться, якщо після застосування бронхолітиків співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ менше 70%.
Для диференціальної діагностики з іншими обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, визначення стадії, форми ХОЗЛ, тяжкості порушень, загострень можуть проводитись інші дослідження:
● плетизмографія, дослідження коливань об’єму легень із визначенням функціональної залишкової ємності, залишкового об’єму та його співвідношення до загальної ємності легень;● дослідження дифузійної здатності легень (інформативний метод диференційної діагностики ХОЗЛ та бронхіальної астми);
низка тестів з фізичними навантаженнями для оцінки толерантності до них;
● візуалізуючі дослідження органів грудної клітки для виявлення емфізематозних змін, рентгенологічних ознак легеневої гіпертензії – рентгенографія, КТ високої роздільної здатності;● пульсоксиметрія та газометрія артеріальної крові – при хронічній дихальній недостатності, загостреннях (для оцінки їх тяжкості);●. бакпосів мокротиння – при інфекційних загостреннях для визначення збудника інфекції, призначення адекватної антибіотикотерапії;● ЕКГ, ЕХО-КГ – при ознаках «легеневого серця».
При ХОЗЛ історія хвороби містить діагноз такого формату:
● назва хвороби (ХОЗЛ);● група (А, В, С, D);● тяжкість, характер загострень;● ступінь ЛН;● ступінь недостатності кровообігу.

Основні методи лікування

З пацієнтами, яким поставлений діагноз ХОЗЛ, насамперед, проводять консультативну роботу, пояснюють, що це за хвороба, чому вона розвивається, чим загрожує, навчають методів вторинної профілактики (як уповільнити прогресування, уникнути загострень), методів контролю задишки, подолання стресу тощо. Також проводиться навчання членів сім’ї.
Важливими складовими комплексного лікування ХОЗЛ у будь-яких пацієнтів є:
● усунення факторів ризику (відмова від куріння, максимальне обмеження контакту з забрудненим повітрям та пасивного куріння, профілактика респіраторних інфекцій);● виконання загальнозміцнюючих фізичних вправ та дихальної гімнастики;● дієтотерапія, раціональне харчування, контроль ваги тіла.
Схема фармакологічної терапії розробляється в індивідуальному порядку, в залежності від стадії хвороби, групи, до якої належить пацієнт. Для медикаментозного лікування ХОЗЛ застосовуються:
● бронходилататори – β2-агоністи, антихолінергетики короткої або тривалої дії, їх комбінації, метилксантини;● глюкокортикоїди (інгаляційні, пероральні, ін’єкційні) – при ХОЗЛ ІІІ–IV ступеня, високому ризику загострень (пацієнти групи С та D);● інгібітори фосфодіестерази-4 – в комплексі з інгаляційними бронхолітиками;● відхаркувальні засоби;● антибіотики – при інфекційних загостреннях;● адаптогени – курсами двічі на рік для профілактики рецидивів;● пацієнтам молодого віку, у яких ХОЗЛ спричинене дефіцитом α1-антитрипсину, призначається замісна терапія.
Також для покращення загального статусу, попередження ускладнень рекомендовані заняття ЛФК, курси масажу, фізіотерапії, санаторно-курортного лікування. Для всіх пацієнтів є обов’язковою вакцинація проти грипу, а для пацієнтів старше 65 років та з супутніми захворюваннями –пневмококова вакцинація.
При загостреннях ХОЗЛ протокол лікування може передбачати проведення терапії в амбулаторних умовах або госпіталізацію, в залежності від динаміки стану.
При ознаках легеневої гіпертензії, порушеннях газообміну призначається оксигенотерапія. Тривала оксигенотерапія має проводитись під контролем пульсоксиметрії. При вкрай тяжкій обтурації, яку не вдається усунути шляхом медикаментозного лікування, показана штучна вентиляція легень у поєднанні з оксигенотерапією.
До радикальних методів лікування ХОЗЛ відносяться булектомія (видалення емфізематозних булл), зменшення об’єму легень хірургічним шляхом та трансплантація легень.
Перспективним методом лікування ХОЗЛ є регенеративна терапія стовбуровими клітинами.

Результати лікування хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) стовбуровими клітинами

Лікування ХОЗЛ за допомогою стовбурових клітин в клініці Good Cells показало обнадійливі результати. Стовбурові клітини мають здатність регенерувати пошкоджені тканини та сприяти відновленню нормальної функції легень. Пацієнти, які пройшли через процедуру введення стовбурових клітин, часто зазначають зниження кількості приступів задишки, підвищення толерантності до фізичних навантажень та загальне покращення якості життя. Ці покращення дозволяють людям з ХОЗЛ активніше вести повсякденне життя та менше залежати від зовнішніх дихальних апаратів.

Особливості лікування ХОЗЛ стовбуровими клітинами у клініці GOOD CELLS

Хвороба ХОЗЛ вважається невиліковною, бо патологічні зміни, що відбуваються у бронхолегеневій системі, здебільшого є незворотними. Традиційне лікування ХОЗЛ спрямоване на полегшення симптомів, профілактику загострень та ускладнень, але не впливає на патофізіологічні зміни, якими викликані симптоми. Застосування мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) допомагає стимулювати процеси регенерації уражених тканин, за рахунок чого частково відновлюються функції легень, не просто полегшуються прояви, а усувається причина їх виникнення. МСК, крім регенеративної, мають виражену протизапальну активність. Клініка GOOD CELLS розробляє індивідуальні програми лікування для кожного пацієнта, щоб забезпечити максимальну ефективність у кожному випадку. Лікар може призначати мезенхімальні стовбурові клітини жирової тканини, МСК пупкового канатику, а також інші типи тканин, залежно від показань.
У пацієнтів з ХОЗЛ, які проходять лікування стовбуровими клітинами, відмічаються позитивні зміни:
● зменшення запалення (зниження рівня С-реактивного білка);● покращення показників ОФВ1 та ФЖЄЛ;● підвищення толерантності до фізичних навантажень.
Лікування ХОЗЛ стовбуровими клітинами є безпечним, не викликає серйозних алергічних реакцій та інших побічних ефектів, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на організм, підвищити рівень фізичної активності, покращити загальний стан організму та якість життя.
Інноваційна медична компанія GOOD CELLS розробляє унікальні програми лікування ХОЗЛ, спираючись на індивідуальні результати обстеження кожного пацієнта, та успішно здійснює таке лікування.

Переваги лікування хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) за допомогою стовбурових клітин в клініці Good Cells

Клініка Good Cells використовує передові технології в області регенеративної медицини, що дозволяє їй проводити лікування ХОЗЛ на високому рівні. Важливою перевагою є індивідуальний підхід до кожного пацієнта: враховуються усі особливості перебігу хвороби, загальний стан здоров'я та потреби людини. Це допомагає максимально ефективно використовувати потенціал стовбурових клітин для лікування конкретного пацієнта.Терапія в клініці включає детальне планування та підготовку, а також післяпроцедурний догляд, що забезпечує не лише безпеку та комфорт пацієнтів, але й оптимізує результати лікування. Клініка також надає пацієнтам доступ до інформації про новітні дослідження та розвиток методів лікування ХОЗЛ, що допомагає залучити їх до процесу відновлення та збільшує їхню мотивацію щодо лікування.Лікування хронічної обструктивної хвороби легень в клініці Good Cells відкриває нові перспективи для тих, хто страждає від цієї важкої хвороби, надаючи їм шанс на повернення до активного життя без обмежень, які накладає ХОЗЛ.

Зв'язок

Контакти

Ми дружні та відкриті — контактуйте з нами легко.

Адреса

Клініка і лабораторія GOOD CELLS03115, Україна, м. Київ, вул. Івана Крамського, 9

Телефон

+38 (067) 242 82 22

Made with